ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ р.СТРВЯЖ

Екологічний проект

Підготувала учениця 11 класу

Іванів Юля

Керівник ПіхоМ.А.

 ВСТУП

Актуальність теми. Життя річки в тому, що вона тече. Леонардо да Вінчі писав: “Коли ви опускаєте руку у текучий потік, ви доторкаєтесь до минулого для тих, хто вище за течією, і до майбутнього для тих, хто живе нижче”. Кожна форма життя, пов'язана з течією води, існує тільки завдяки тому, що потік приносить їжу і кисень, виносить відходи та утворює шлях для проникнення у глиб суші.

Річки течуть на всіх континентах, забезпечуючи життя людині, тваринному і рослинному світу. Силою свого одвічного руху річки збагачують і змінюють зовнішній вигляд Землі. Каньйони, заплави, водоспади і естуарії – все це створено водою, що стікає з височин до місця зустрічі з морем. Кожна річка живе своїм життям, кожна річка унікальна.

Що ж таке річка? Хто може сказати про неї все? Не так вже й багато залишилось цілком “здорових” річок. Більшість річок нині страждає від необдуманого втручання, але є ще й такі, що не втратили здатності відновлюватися. Час пізнати і навчитися розуміти річку, яку ми жорстоко експлуатуємо, осушуючи болота, забруднюючи воду відходами виробництва, руйнуючи природне середовище. Тільки знання процесів, які відбуваються в річках, може стати надійною основою для збереження та врятування хоча б деяких напрочуд дивних екосистем нашої планети.

Джерело, яке тільки-тільки пробилося із землі, без користі не тече. Але, крім благ і радощів, які річка віддає всьому живому в руслі і на її берегах, вона уперто несе свою воду в “загальний котел”, з якого п'ють сьогодні величезні міста, промислові центри та сільськогосподарські райони. І якщо міліють великі ріки, першу з причин цього слід шукати там, де розміщуються “капіляри” водної системи, а саме на малих річках.

Малі річки формують ресурси, гідрохімічний режим та якість води середніх і великих рік, створюють природні ландшафти великих територій. Існує і зворотній зв'язок – функціонування басейнів малих річок визначається станом регіональних ландшафтних комплексів.

. Більшість малих річок відчувають вплив забруднення стічними водами промислових підприємств, сільськогосподарського виробництва, комунального господарства. Багато річок замулюються, тому що транспортуюча здатність водного потоку знижується під дією відбору значних об'ємів води. Дуже чутливий водний режим малих річок до одностороннього зниження рівня ґрунтових вод, що відбувається під час меліорації земель і при відборі підземних вод.

Невисокою поки що залишається технологічна культура застосування добрив у сільськогосподарському виробництві. Вона впливає на водно-фізичні властивості ґрунтів, а отже, на умови формування стоку води і наносів, підвищує винос біогенних елементів, які призводять до евтрофікації водотоків.

З року в рік в Україні збільшується кількість річок з докорінно зміненим режимом. Разом із зміною гідрографії річкової мережі змінюється і рельєф прилеглих територій. Все це призводить до значних екологічних збитків, негативно відбивається на умовах життя населення.

Про річки та їх значення у природі і суспільстві написано багато. Але далеко не всі уявляють, чому все ж таки виникла водна проблема, в чому її суть і які шляхи її вирішення.

 Чиста вода колись не викликала подиву, вона була нормою. Нині річки дедалі більше і більше втрачають свою велич і багатство.

Води наші – гріхи наші, краплини води – краплини часу... Трагедія полягає в тому, що чиста і нешкідлива вода всюди стає рідкістю. В останні десятиріччя річки замість живлющої вологи несуть перенасичені промисловими та іншими стоками розчини. Є безліч пересохлих малих річок.

В останні роки у всьому світі іде заінтересована розмова про воду. Вона стає однією з головних цінностей на Землі.

За оцінками спеціалістів 40% всіх світових ресурсів стійкого стоку Землі вже торкнулася людська діяльність, а щорічне збільшення безповоротного водовикористання складає близько 5%. Внаслідок цього виріс дефіцит води та

погіршилась її якість. Аналогічна ситуація з водними ресурсами склалася і в Україні. Зменшення водності в першу чергу позначається на малих річках.

І все ж без надії жити не можна. Це вона примушує нас повторювати відомі істини і боротися за них. Той, хто втратив надію, опустив би руки. Шляхи до відтворення водних джерел поки що існують, але з кожним роком і днем вони стають дедалі важчими.[1]

    На проблеми великих річок науковцями та екологами увага ще звертається,а от малі річки Богом забуті та засмічені людьми.Тому,об’єктом свого дослідження ми вибрали р.Стрвяж , а предметом- її екологічні проблеми.

 Мета проекту: вода – найважливіший дар природи, без якого неможливий будь – який прояв життя. Наша мета – примножити водні багатства, зберегти  чистоту води у річці Стрв′яж, її рослинний та тваринний світ,з′ясувати чи зазнає  дана річка антропогенного впливу та дослідити його наслідки ,примусити громадськість та місцевих підприємців з повагою відноситись до р.Стрвяж.

Завдання проекту:

·       розширити знання про річку Стрвяж.

·       дослідити її екологічний стан

·       з'ясувати ,чи зазнає річка антропогенного впливу та дослідити його наслідки

·       запропонувати заходи щодо охорони річки

·       прибрати сміттєзвалища біля річки

·       зафіксувати негативний вплив антропогенних факторів на довкілля

·       провести просвітницьку роботу серед жителів села П'яновичі

Практичне значення проекту:  матеріали даної роботи можна використовувати під час проведення уроків біології, екології, хімії,географії та виховних заходів на краєзнавчу  тематику.

РОЗДІЛ 1

ОПИС РІЧКИ

1.1 Дністер –одна з  найкрасивіших річок Європи.

    Оскільки р.Стрвяж є притокою Дністра, було б несправедливо не сказати декілька слів про нього.

 Дністер є однією найкрасивіших річок Європи, другою за розмірами водною артерією України. Протікає територією Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької, Вінницької та Одеської адміністративних областей, а також територією Молдови. Бере початок з гори Розлуч поблизу с.Вовче Львівської області.В античні часи Дністер був відомий під назвою «Тирас» (Tyras) або «Данастріс». Остання назва походить із іранських мов («дон» — вода). Українська народна етимологія пов'язує назву ріки зі словосполученням «дні стер». Існує також версія що сучасна назва Дністра веде свій початок з Київської Русі і означає "бистра вода", що власне, з точки зору риболова, повністю відповідає дійсності.

 Існує легенда, за якою на місці ріки був невеликий струмок, уздовж якого жили люди. Вони вели свій календар, позначаючи дні на прибережному піску.

Але одного разу струмок розлився й затопив береги. Коли зранку вода зійшла, вийшли люди на берег, а їхніх позначок на піску нема.
— Хто дні стер? — бідкались люди, і самі відповідали:
— Та хто?! Струмок дні стер.

З того часу так і стали називати струмок, який дні стер — Дністер.
 Довжина - 1362 км (в Україні - 705 км). Дністер має 386 приток, головні з них: праві - Стрий, Свіча, Лимниця, Бистриця, Реут; ліві - Золота Липа, Cтрипa, Серет, Збруч (найдовший - 244 км), Смотрич. Площа басейну 72.1 тис. кв.км. Всього в басейні Дністра налічується 14886 малих річок сумарною довжиною 32,3 тис. км. Живлення

Дністра мішане, з переважанням снігового. Найвищий рівень води спостерігається підчас танення снігу в Карпатах i літніх злив. Льодовий режим нестійкий.
 Витоки Дністра знаходяться на північних схилах Лісистих Карпат, недалеко від с.Розлуч, на висоті близько 800 метрів над рівнем моря. Верхня частина (до м.Старий Самбір) – це типова гірська річка з частими невеликими перекатами та порогами, долина V-подібна глибока (80-100 м), ширина річища до 40 м. Швидкість течії у верхів'ях - 4 м/с.
 Нижче, у передгір'ї, долина заболочена, шириною до 13 км. рівнинна, у багатьох місцях у цілях меліорації русло ріки вирівняне в канали.  Гірська й передгірська частини басейну Дністра займають 9% його площі. Тут найгустіша річкова сітка з переважанням правих приток (Бистриця, Стрий, Свіча, Лимниця та ін.).
  В районі с. Журавно підвищується спочатку лівий, а потім і правий берег ріки, русло стає кам'янистим, течія посилюється.
   Від с.Нижнів до гирла ріки Збруч знаходиться найживописніша ділянка Дністра. Тут ріка утворила Дністровський каньйон 250км завдовжки (найдовший у Європі), з чисельними фантастичними вигинами. Природа каньйону своєрідна і неповторна, схили Дністра вкриті реліктовою лісовою та степовою рослинністю. Швидкість течії становить 1-2 м/с, багато печер, водоспадів.Нижче м.Хотин знаходяться два великих водосховища –Новодністровської та Дубосарської гідроелектростанцій, після останнього водосховища швидкість течії до 0.5 м/с.[5]

                                        

Мал..1Дністровський каньйон

1.2 Стрвяж –ліва притока Дністра

Стриві́гор або Стрвяж (пол. Strwiąż) — річка в Середніх Бескидах (Польща) і на Передкарпатті(Україна),вмежах Старосамбірського і Самбірського районів Львівської області. Ліва притока Дністра(басейн Чорного моря).

Довжина-94 км (в Україні — 77 км), площа басейну 926 км². Переважна ширина річища 10—20 м. Похил річки 4,4 м/км. Долина здебільшого коритоподібна, завглибшки 30—40 м. Заплава завширшки 1,5—2 км. У нижній течії річка обвалована.

Розташування:Стривігор бере початок на висоті приблизно 500 м у низькогірських Бескидах, що у Польщі, в околицях міста Устриків Долішніх. Пливе на північний схід і (частково) на схід, в околицях Самбора виходить уВерхньодністровську улоговину, в околицях села Загір'я приймає свою найбільшу притоку Болозівку(ліва, довжина 44 км), повертає на південний схід і в околицях села Долобова впадає у Дністер.Стривігор не судноплавна річка, але в період весняних повеней після багатосніжних зим або сильних дощів улітку він разом із своїми притоками нагадує море. При гирлі Дністра він стає більшим і потужншим.

Основні притоки: Лодинка, Струга, Болозівка (ліві); Ясінька, Стебник, Рудавка, Сушиця, Ясениця, Яруга, Млинівка, Дубрівка (праві).

На річці розташоване місто Хирів.

Цікаві факти

·       Колись на Стривігорі було багато водяних млинів. Наприклад, на млинівці, яка починалась у Хирові і мала довжину близько 30 км, працювало 7 млинів.

·       В основі назви звукосполучення стр, яке утворює великий комплекс загальних слів, назв річок і поселень. І. Свенціцький твердить, що воно означає „плинна вода”, В. Петров — „вода”. До споріднених слів з цією основою належать струя, струмінь, струмок, стріла, острів, бистрина, стрижень стрімкий, а також Стрибог, російські быстрый, стремнина. Сам же корінь (стр), за загальноприйнятою думкою, походить від індоєвропейського ср (еу), яке має такі значення: текти, струїти, струя, текуча вода, швидкість, крутизна.Дослідник дністровської гідронімії В. П. Петров виділяє цілу групу споріднених назв річок з характерними сполученнями звуків стр, з саме: Стрий, Стрина, Стрвяж з численними варіантами (Стрвяч, Стривець, Стривігор, Струга, Стронавка, Стривники, Стронна, Стриня),

·       Перша згадка про річку датується 1502 р. 1509 р. у описі польського містечко Устрики яке розташоване у південно-східній частині Підкарпатського воєводства, населення — близько 11 тис. осіб. Над містом підноситься гора Камінна Лаворта (769 м над рівнем моря). Протікає річка Стрвяж.тутешнє князівство отримав Івонія Уніговський, родоначальник роду Устрицьких.Первинна назва містечка — Береги або Бжегі Вишнє. Назва Устрики вперше зустрічається в джерелах у 1509 р. Як і польська версія назви, так і українська — Устрики — означає місце, де з’єднуються річки Стрвяж та Ясінька

                                              

 

                                                           Фотографії

·       

Мал.2 Вигляд на схід (у межах Польщі)

·       

Мал.3   Спокійна річка (вигляд з мосту, с. Бабина)

·       

Мал.4Річка під час повені (вигляд з мосту, с. Бабина)

·       

Мал.5 Русло спокійної річки (с. Бабина)

·       

Мал.6 Під час повені (с. Бабина)[2]

Візитка р.Стрвяж

Витік	Середні Бескиди, біля м.Устрик-Долішніх (Польща)
Гирло	Дністер
Країни басейну	Польща  Україна  Львівська область Старосамбірський район Самбірський район
Довжина	94 км
Висота витоку	500 м
Площа басейну	955 км2
Притоки	Лодинка, Струга, Болозівка(ліві); Ясінька, Стебник, Рудавка, Сушиця, Ясениця,Млинівка, Дубрівка (праві)

РОЗДІЛ 2

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ Р.СТРВЯЖ

2.1 Екологічний стан річки

  Якщо взяти мапу Львівщини і спробувати віднайти стовідсотково чисті озеро, річку чи бодай струмочок — з 1147 водойм області, то це буде те саме, що шукати голку у копиці сіна. Майже кожну водойму хтось або щось забруднює.Спробуймо зясувати ,що і хто забруднює нашу річку.А про те, що вона дійсно забруднюється ,свідчать оці фото, зроблені учнями нашої школи.

       

Мал. 7 Місце зливу стоків Воютицького спиртзаводу

 Також про те що проблема забруднення річки дійсно існує свідчать і неодноразові публікації у місцевих ЗМІ. Ось одна із них.
        "Мешканці сіл на Львівщині: Відходи підприємств забруднюють        річки"

Мешканці сіл Убині Кам’янко-Бузького району, а також – сіл Тарава і П’яновичі Самбірського району скаржаться, що відходи підприємств, розташованих у цих

населених пунктах, забруднюють навколишнє середовище. Журналістам телеканалу ZIK вони поскаржилися, що потерпають від відходів, котрі підприємства скидають у місцеві річки.Зокрема, у селі Убині Кам’янко-Бузького району, за словами селян, цех для забою курей, хоч і має очисні споруди, але відходи підприємства все-таки потрапляють у навколишнє середовище. Рідина спочатку тече у штучне озеро, а потім у місцеву річку Думну.«Яка очищена вода? Ви спробуйте засунути туди руку – то вам шкіра злізе. Сморід є, і то дуже великий», – нарікають мешканці села Убині. Представники ж цеху для забою курей заперечують, що вони хоч якось причетні до смороду.

        Схожа проблема і у мешканців сіл Тарава та П’яновичі Самбірського району. Раніше вони із задоволенням купалися у річці, що тече через їхнє село. Але зараз вода у ній загусла.«Там тече таке, як від стайні. Як гноївка там тече», – скаржиться мешканець села П’яновичі Йосип Садляк.

Місцеві мешканці підозрюють, що з води у річці чути сморід саме через Воютицький спиртзавод. Він, за їхніми словами, скидає у річку відходи від виробництва.

«Ми телефонували у Викоти і Воютичі. Нам сказали, що там стоків каналізації немає. Тільки йдуть із відстійників спиртзаводу», – розповів сільський голова сіл П’яновичі та Тарава Володимир Мотренко.[3]

       Учні нашої школи вирішили провести особисте дослідження річкової води у місцях зливу стоків Воютицького спиртзаводу та вище за течією.

                                                     Мал.8

Сумніви про відсутність очищення цих стоків у нас навіть не виникають .Це добре видно неозброєним оком –вода у місці зливу (її від спиртзаводу несе через село потічок) молочного кольору з якимись чудернацькими бульбашками (це добре видно на мал.9)

 

                                   Мал.9

2.2ДОСЛІДЖЕННЯ РІЧКОВОЇ ВОДИ

  Оскільки, у нас немає необхідних реактивів та приладів ,ми звернулися за допомогою до Самбірського міськрайонного відділення лабораторних досліджень з проханням повести дослідження води р.Стрвяж за показниками епідеміологічної безпеки. Лист-звернення(дублікат) наведений у додатку 1.

2.3 ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕНЬ

Ось основні джерела забруднення річки ,які ми встановили в результаті дослідження:

1.Скиди стічних вод у поверхневі водойми без належної очистки. 
Це в першу чергу пов'язано з виходом з ладу очисних споруд, фізичним їх зношенням і відсутністю коштів на будівництво, ремонт та реконструкцію Вже не перший десяток років не вирішується проблема будівництва очисних споруд м. Самбора. В р.Стрвяж поступає щодобово 4750 м3 недостатньо очищених стоків.

Незважаючи на те, що багато підприємств Львівщини, які були колись основними забруднювачами довкілля, так і не відновили своєї роботи, поверхневі води (річки, озера, водоймища і т.д.) і надалі залишаються найбільш забрудненими елементами навколишнього середовища області. Це, насамперед, пов’язано з погіршенням технічного стану діючих очисних споруд, їх несвоєчасним ремонтом, відсутністю коштів на реконструкцією. Загалом по Україні Львівська область займає 9 місце за скидами недостатньо очищених і неочищених стоків у відкриті водойми. Якщо ж водні ресурси регіону будуть забруднювати з такою ж інтенсивність і самовпевненістю, то нас насправді очікують ті ж жахи, які ми спостерігаємо у футурологічних кінофільмах про катастрофи майбутнього.

Водночас найгострішою для області залишається проблема будівництва очисних споруд у Самборі, через фактичну відсутність яких у річку Стрв'яж ( впадає в Дністер, що є джерелом питної води півдня України та Молдови) щодоби потрапляє майже 4500 м³ недостатньо очищених стоків. Ще однією нагальною потребою є модернізація очисних споруд у Стрию,Турці з причини неефективної роботи яких забруднені води потрапляють до однойменної ріки. [3]

2.Великий вплив на гідрологічний режим Дністра і стан ґрунтових вод у прибережній зоні мають розробки шутру (гравію) та піску, і цей вплив часом буває дуже шкідливим. Безумовно, не викликає заперечень необхідність забезпечення потреб народного господарства в будівельних матеріалах, і така можливість існує за рахунок нагромадженого алювію, нанесеного водами річок з Карпат впродовж тисячоліть. В басейні Дністра дійсно є багатометрові відклади гравію, однак видобуток його треба вести цивілізованим способом з рекультивацією зруйнованих площ і без перетворення корита річки у транспортну магістраль для надпотужних вантажівок, як це, наприклад, зроблено нижче Старого Самбора на Львівщині. В останні роки зменшилися розробки піску і шутру в самому кориті, і це факт позитивний, але чи не відновляться вони під час очікуваного економічного підйому ? Проведення таких розробок має робитися тільки за спеціальним дозволом. 

3 Одна з найбільших проблем — сміття на берегах. Та не все сміття місцеве – що вода, що береги повні нанесених дерев і їхніх фрагментів, є розбухлі туші тварин-утоплеників. Сміття, принесене зливовими паводками з верхів’їв Дністра не за одну сотню кілометрів, змите з місць відпочинку, зі стихійних смітників по селах і містах.

     .Від 17 до 25 липня 2010 року за підтримки хмельницького міського головиСергія Мельника здійснено п’ятий похід постійної експедиції «Дністер». Хмельничани на веслах і під вітрилами подолали понад сімдесят кілометрів протитечії від затопленого Дністровським водосховищем селища Стара Ушицядо села Устя, де в річку вливається одна з найбільших її приток Смотрич.

 «Ми рідко бачили Дністер таким брудним, як на ділянці від Врублівців до Устя.А мандрували ж помежи берегами Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей і між Поділлям та Буковиною,— розповів керівник експедиції Олександр Босенко. – Тільки на клаптиках берега, де ми зупинялися на два останні нічліги, не менше тисячі пластикових пляшок, багато й скляних, пластмасовий посуд і тара, всілякі балончики з-під напоїв, мастил і косметики, туші сомів… Можна лише гадати, що ж там робиться на дні водосховища.Я думаю, що якби тут водилися дельфіни чи кити, то вони давно би викинулися на береги.Все це свідчить про відсутність державної або регіональної культури доглядуза прибережними зонами, а також про безкультур’я тих, хто живе чи, так би мовити, відпочиває».[4]

4.До забруднювачів річки також можна віднести і сільськогосподарську фірму "Агромарк", яка орендує місцеві поля.З дощовими водами у річку потрапляє значна кількість мінеральних добрив, гербіцидів та пестицидів.

.

ВИСНОВКИ

·       В результаті проведеної нами дослідницької роботи ми дізналися багато цікавого про р. Стрвяж та Дністер.

·       Ми дослідили стан річки ,виявили ,що вона зазнає негативного антропогенного впливу. В результаті цього погіршується якість  її води .Це  впливає на  організми-гідробіонти.

·       Риба,характерна для передгірних ділянок Дністра: головень, щука, окунь (дрібний), жерех, судак, стерлядь (дуже рідко), карась (особливо весною), сазан, верховодка (навесні велика кількість), лящ, сом, підуст, мирон усач (марена), миньок (налим).

·       Зі слів місцевих рибалок можна зробити висновок про те ,що екологічний стан річки за минулі два роки порівняно з останнім десятиліттям дещо покращився.Про це свідчить поява більшої кількості риби, річкових раків Трапляються навіть поодинокі вилови форелі.

·       Основними забруднювачами р. Стрвяж є комунальні підприємства Самбірського та Старосамбірського районів, сільськогосподарська фірма "Агромарк", Воютицький спиртзавод та місцеві жителі .

·       Учні нашої  школи прибрали сміття вздовж річки на території с.П'яновичі провели просвітницьку роботу серед місцевих жителів.

 ЗВЕРНЕННЯ ДО ЖИТЕЛІВ СІЛ ВОЮТИЧІ, П'ЯНОВИЧІ , БІСКОВИЧІ,      БАБИНА ТА ІН..

  Вода – основа життя. Людина за своє життя випиває 75 тон води.Вода регулює теплообмін з навколишнім середовищем, забезпечує циркуляцію поживних речовин і кисню, їх за­своєння клітинами організму і вироблення енергії, виводить шлаки з

організму. Для виведення з організму зайвого гра­ма солі необхідно випити 100 г води. Ось як описують ліка­рі зневоднення: втрата 1 % води викликає відчуття спраги, 2 % – виникає відчуття занепокоєння, втрачається апетит, знижується працездатність.При витраті води, що складає 10 % загальної маси в людини порушується зір, слух, спостерігається розлад психіки, при втраті 15-20 % відбуваються незворотні процеси в нервовій та серцево – судинній системах.

  За даними всесвітньої організації охорони здоров’я, майже 80 % захворювань на планеті пов’язані з споживанням неякісної питної води. Другою проблемою є забруднення води. На сьогоднішній день у водойми потрапляє така кількість забруднювачів, що стоїть проблема збереження гідросфери в цілому.  Підраховано, що з поверхні Землі лише за 1 хв. випаровується  близько 1 млрд. т. води та стільки ж випадає назад  у вигляді опадів.

Сьгодні р.Стрвяж піддається негативному впливу господарської діяльності людини.ЇЇ води забруднені , на її берегах можна побачити цілі кучугури

сміттєзвалищ, виробничими стоками забруднюють річку Воютицький спиртзавод комунальні підприємства Самбірського та Старосамбірського районів. Допомагають річці вмерти і самі жителі, для яких річка – резервуар для скидання всякого бруду та побутових відходів і навіть трупів тварин, що межує зі злочином. Просто не віриться, що такі підступні дії кояться стосовно річки. І все це роблять не чужинці ,а свої люди, дитинство багатьох з них безпосередньо пов’язане з річкою.Дивуєшся, як людині нинішньої доби все байдуже, не дивлячись нате, що річка віками їй служила і служить. За що ж такі непоправимі рани річці скоєно? Це по якому праву і за якими законами?! А чому б не згадати усім, хто вступає на берег річки чи в саму річку слів із пісні „Річка,  річка, річенька…віддам тобі душу і життя, щоб місяць відбивався у твоїй струї…”. Адже узбережжя річки і сама річка для більшості з нас – то спомин дитинства про росяну травичку, в якій на зорі не одне покоління свої ніженьки босі лікувало.

  Звертаємось до всіх, хто не байдужий до стану навколишнього середовища.

Навіть найкращі закони не можуть охороняти природу,якщо люди самі не захочуть виправити те, що накоїли.

·       Охороняйте озера, річки, джерела

·        Насаджуйте верби вздовж берегів р.Стрвяж;

·        Не викидайте у річку сміття;

·        Не викидайте у річку побутові відходи;

·       Розчищайте джерела.

·        Не ловіть рибу під час нересту;

·        Підгодовуйте узимку птахів.

Пам’ятайте! Води наші – гріхи наші, краплини води – краплини часу... Від стану води залежить наше здоров’я, життя.

Учні П'яновицької СЗШ І – ІІІ ст.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.    Ковальчук С.  Водні багатства Хмельниччини. –Кам – Под.: Абетка,2001. – 13 – 15 ст.

2.    Заповідні перлини Хмельниччини /  За заг. Ред.  Т. Л. Андрієнко. – вид. 2-е, виправл. Та доповн. – Кам – Под.: Видавництво ПП Мошинський В. С.., 2008. –194 с.

3.    Ковальчук С. І. Нові заповідні об’єкти .// Рідна природа. – 1994. – 46 – 47 с.

  

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ р.СТРВЯЖ

Екологічний проект

Підготувала учениця 11 класу

Іванів Юля

Керівник ПіхоМ.А.

 ВСТУП

Актуальність теми. Життя річки в тому, що вона тече. Леонардо да Вінчі писав: “Коли ви опускаєте руку у текучий потік, ви доторкаєтесь до минулого для тих, хто вище за течією, і до майбутнього для тих, хто живе нижче”. Кожна форма життя, пов'язана з течією води, існує тільки завдяки тому, що потік приносить їжу і кисень, виносить відходи та утворює шлях для проникнення у глиб суші.

Річки течуть на всіх континентах, забезпечуючи життя людині, тваринному і рослинному світу. Силою свого одвічного руху річки збагачують і змінюють зовнішній вигляд Землі. Каньйони, заплави, водоспади і естуарії – все це створено водою, що стікає з височин до місця зустрічі з морем. Кожна річка живе своїм життям, кожна річка унікальна.

Що ж таке річка? Хто може сказати про неї все? Не так вже й багато залишилось цілком “здорових” річок. Більшість річок нині страждає від необдуманого втручання, але є ще й такі, що не втратили здатності відновлюватися. Час пізнати і навчитися розуміти річку, яку ми жорстоко експлуатуємо, осушуючи болота, забруднюючи воду відходами виробництва, руйнуючи природне середовище. Тільки знання процесів, які відбуваються в річках, може стати надійною основою для збереження та врятування хоча б деяких напрочуд дивних екосистем нашої планети.

Джерело, яке тільки-тільки пробилося із землі, без користі не тече. Але, крім благ і радощів, які річка віддає всьому живому в руслі і на її берегах, вона уперто несе свою воду в “загальний котел”, з якого п'ють сьогодні величезні міста, промислові центри та сільськогосподарські райони. І якщо міліють великі ріки, першу з причин цього слід шукати там, де розміщуються “капіляри” водної системи, а саме на малих річках.

Малі річки формують ресурси, гідрохімічний режим та якість води середніх і великих рік, створюють природні ландшафти великих територій. Існує і зворотній зв'язок – функціонування басейнів малих річок визначається станом регіональних ландшафтних комплексів.

. Більшість малих річок відчувають вплив забруднення стічними водами промислових підприємств, сільськогосподарського виробництва, комунального господарства. Багато річок замулюються, тому що транспортуюча здатність водного потоку знижується під дією відбору значних об'ємів води. Дуже чутливий водний режим малих річок до одностороннього зниження рівня ґрунтових вод, що відбувається під час меліорації земель і при відборі підземних вод.

Невисокою поки що залишається технологічна культура застосування добрив у сільськогосподарському виробництві. Вона впливає на водно-фізичні властивості ґрунтів, а отже, на умови формування стоку води і наносів, підвищує винос біогенних елементів, які призводять до евтрофікації водотоків.

З року в рік в Україні збільшується кількість річок з докорінно зміненим режимом. Разом із зміною гідрографії річкової мережі змінюється і рельєф прилеглих територій. Все це призводить до значних екологічних збитків, негативно відбивається на умовах життя населення.

Про річки та їх значення у природі і суспільстві написано багато. Але далеко не всі уявляють, чому все ж таки виникла водна проблема, в чому її суть і які шляхи її вирішення.

 Чиста вода колись не викликала подиву, вона була нормою. Нині річки дедалі більше і більше втрачають свою велич і багатство.

Води наші – гріхи наші, краплини води – краплини часу... Трагедія полягає в тому, що чиста і нешкідлива вода всюди стає рідкістю. В останні десятиріччя річки замість живлющої вологи несуть перенасичені промисловими та іншими стоками розчини. Є безліч пересохлих малих річок.

В останні роки у всьому світі іде заінтересована розмова про воду. Вона стає однією з головних цінностей на Землі.

За оцінками спеціалістів 40% всіх світових ресурсів стійкого стоку Землі вже торкнулася людська діяльність, а щорічне збільшення безповоротного водовикористання складає близько 5%. Внаслідок цього виріс дефіцит води та

погіршилась її якість. Аналогічна ситуація з водними ресурсами склалася і в Україні. Зменшення водності в першу чергу позначається на малих річках.

І все ж без надії жити не можна. Це вона примушує нас повторювати відомі істини і боротися за них. Той, хто втратив надію, опустив би руки. Шляхи до відтворення водних джерел поки що існують, але з кожним роком і днем вони стають дедалі важчими.[1]

    На проблеми великих річок науковцями та екологами увага ще звертається,а от малі річки Богом забуті та засмічені людьми.Тому,об’єктом свого дослідження ми вибрали р.Стрвяж , а предметом- її екологічні проблеми.

 Мета проекту: вода – найважливіший дар природи, без якого неможливий будь – який прояв життя. Наша мета – примножити водні багатства, зберегти  чистоту води у річці Стрв′яж, її рослинний та тваринний світ,з′ясувати чи зазнає  дана річка антропогенного впливу та дослідити його наслідки ,примусити громадськість та місцевих підприємців з повагою відноситись до р.Стрвяж.

Завдання проекту:

·       розширити знання про річку Стрвяж.

·       дослідити її екологічний стан

·       з'ясувати ,чи зазнає річка антропогенного впливу та дослідити його наслідки

·       запропонувати заходи щодо охорони річки

·       прибрати сміттєзвалища біля річки

·       зафіксувати негативний вплив антропогенних факторів на довкілля

·       провести просвітницьку роботу серед жителів села П'яновичі

Практичне значення проекту:  матеріали даної роботи можна використовувати під час проведення уроків біології, екології, хімії,географії та виховних заходів на краєзнавчу  тематику.

РОЗДІЛ 1

ОПИС РІЧКИ

1.1 Дністер –одна з  найкрасивіших річок Європи.

    Оскільки р.Стрвяж є притокою Дністра, було б несправедливо не сказати декілька слів про нього.

 Дністер є однією найкрасивіших річок Європи, другою за розмірами водною артерією України. Протікає територією Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької, Вінницької та Одеської адміністративних областей, а також територією Молдови. Бере початок з гори Розлуч поблизу с.Вовче Львівської області.В античні часи Дністер був відомий під назвою «Тирас» (Tyras) або «Данастріс». Остання назва походить із іранських мов («дон» — вода). Українська народна етимологія пов'язує назву ріки зі словосполученням «дні стер». Існує також версія що сучасна назва Дністра веде свій початок з Київської Русі і означає "бистра вода", що власне, з точки зору риболова, повністю відповідає дійсності.

 Існує легенда, за якою на місці ріки був невеликий струмок, уздовж якого жили люди. Вони вели свій календар, позначаючи дні на прибережному піску.

Але одного разу струмок розлився й затопив береги. Коли зранку вода зійшла, вийшли люди на берег, а їхніх позначок на піску нема.
— Хто дні стер? — бідкались люди, і самі відповідали:
— Та хто?! Струмок дні стер.

З того часу так і стали називати струмок, який дні стер — Дністер.
 Довжина - 1362 км (в Україні - 705 км). Дністер має 386 приток, головні з них: праві - Стрий, Свіча, Лимниця, Бистриця, Реут; ліві - Золота Липа, Cтрипa, Серет, Збруч (найдовший - 244 км), Смотрич. Площа басейну 72.1 тис. кв.км. Всього в басейні Дністра налічується 14886 малих річок сумарною довжиною 32,3 тис. км. Живлення

Дністра мішане, з переважанням снігового. Найвищий рівень води спостерігається підчас танення снігу в Карпатах i літніх злив. Льодовий режим нестійкий.
 Витоки Дністра знаходяться на північних схилах Лісистих Карпат, недалеко від с.Розлуч, на висоті близько 800 метрів над рівнем моря. Верхня частина (до м.Старий Самбір) – це типова гірська річка з частими невеликими перекатами та порогами, долина V-подібна глибока (80-100 м), ширина річища до 40 м. Швидкість течії у верхів'ях - 4 м/с.
 Нижче, у передгір'ї, долина заболочена, шириною до 13 км. рівнинна, у багатьох місцях у цілях меліорації русло ріки вирівняне в канали.  Гірська й передгірська частини басейну Дністра займають 9% його площі. Тут найгустіша річкова сітка з переважанням правих приток (Бистриця, Стрий, Свіча, Лимниця та ін.).
  В районі с. Журавно підвищується спочатку лівий, а потім і правий берег ріки, русло стає кам'янистим, течія посилюється.
   Від с.Нижнів до гирла ріки Збруч знаходиться найживописніша ділянка Дністра. Тут ріка утворила Дністровський каньйон 250км завдовжки (найдовший у Європі), з чисельними фантастичними вигинами. Природа каньйону своєрідна і неповторна, схили Дністра вкриті реліктовою лісовою та степовою рослинністю. Швидкість течії становить 1-2 м/с, багато печер, водоспадів.Нижче м.Хотин знаходяться два великих водосховища –Новодністровської та Дубосарської гідроелектростанцій, після останнього водосховища швидкість течії до 0.5 м/с.[5]

                                        

Мал..1Дністровський каньйон

1.2 Стрвяж –ліва притока Дністра

Стриві́гор або Стрвяж (пол. Strwiąż) — річка в Середніх Бескидах (Польща) і на Передкарпатті(Україна),вмежах Старосамбірського і Самбірського районів Львівської області. Ліва притока Дністра(басейн Чорного моря).

Довжина-94 км (в Україні — 77 км), площа басейну 926 км². Переважна ширина річища 10—20 м. Похил річки 4,4 м/км. Долина здебільшого коритоподібна, завглибшки 30—40 м. Заплава завширшки 1,5—2 км. У нижній течії річка обвалована.

Розташування:Стривігор бере початок на висоті приблизно 500 м у низькогірських Бескидах, що у Польщі, в околицях міста Устриків Долішніх. Пливе на північний схід і (частково) на схід, в околицях Самбора виходить уВерхньодністровську улоговину, в околицях села Загір'я приймає свою найбільшу притоку Болозівку(ліва, довжина 44 км), повертає на південний схід і в околицях села Долобова впадає у Дністер.Стривігор не судноплавна річка, але в період весняних повеней після багатосніжних зим або сильних дощів улітку він разом із своїми притоками нагадує море. При гирлі Дністра він стає більшим і потужншим.

Основні притоки: Лодинка, Струга, Болозівка (ліві); Ясінька, Стебник, Рудавка, Сушиця, Ясениця, Яруга, Млинівка, Дубрівка (праві).

На річці розташоване місто Хирів.

Цікаві факти

·       Колись на Стривігорі було багато водяних млинів. Наприклад, на млинівці, яка починалась у Хирові і мала довжину близько 30 км, працювало 7 млинів.

·       В основі назви звукосполучення стр, яке утворює великий комплекс загальних слів, назв річок і поселень. І. Свенціцький твердить, що воно означає „плинна вода”, В. Петров — „вода”. До споріднених слів з цією основою належать струя, струмінь, струмок, стріла, острів, бистрина, стрижень стрімкий, а також Стрибог, російські быстрый, стремнина. Сам же корінь (стр), за загальноприйнятою думкою, походить від індоєвропейського ср (еу), яке має такі значення: текти, струїти, струя, текуча вода, швидкість, крутизна.Дослідник дністровської гідронімії В. П. Петров виділяє цілу групу споріднених назв річок з характерними сполученнями звуків стр, з саме: Стрий, Стрина, Стрвяж з численними варіантами (Стрвяч, Стривець, Стривігор, Струга, Стронавка, Стривники, Стронна, Стриня),

·       Перша згадка про річку датується 1502 р. 1509 р. у описі польського містечко Устрики яке розташоване у південно-східній частині Підкарпатського воєводства, населення — близько 11 тис. осіб. Над містом підноситься гора Камінна Лаворта (769 м над рівнем моря). Протікає річка Стрвяж.тутешнє князівство отримав Івонія Уніговський, родоначальник роду Устрицьких.Первинна назва містечка — Береги або Бжегі Вишнє. Назва Устрики вперше зустрічається в джерелах у 1509 р. Як і польська версія назви, так і українська — Устрики — означає місце, де з’єднуються річки Стрвяж та Ясінька

                                              

 

                                                           Фотографії

·       

Мал.2 Вигляд на схід (у межах Польщі)

·       

Мал.3   Спокійна річка (вигляд з мосту, с. Бабина)

·       

Мал.4Річка під час повені (вигляд з мосту, с. Бабина)

·       

Мал.5 Русло спокійної річки (с. Бабина)

·       

Мал.6 Під час повені (с. Бабина)[2]

Візитка р.Стрвяж

Витік	Середні Бескиди, біля м.Устрик-Долішніх (Польща)
Гирло	Дністер
Країни басейну	Польща  Україна  Львівська область Старосамбірський район Самбірський район
Довжина	94 км
Висота витоку	500 м
Площа басейну	955 км2
Притоки	Лодинка, Струга, Болозівка(ліві); Ясінька, Стебник, Рудавка, Сушиця, Ясениця,Млинівка, Дубрівка (праві)

РОЗДІЛ 2

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ Р.СТРВЯЖ

2.1 Екологічний стан річки

  Якщо взяти мапу Львівщини і спробувати віднайти стовідсотково чисті озеро, річку чи бодай струмочок — з 1147 водойм області, то це буде те саме, що шукати голку у копиці сіна. Майже кожну водойму хтось або щось забруднює.Спробуймо зясувати ,що і хто забруднює нашу річку.А про те, що вона дійсно забруднюється ,свідчать оці фото, зроблені учнями нашої школи.

       

Мал. 7 Місце зливу стоків Воютицького спиртзаводу

 Також про те що проблема забруднення річки дійсно існує свідчать і неодноразові публікації у місцевих ЗМІ. Ось одна із них.
        "Мешканці сіл на Львівщині: Відходи підприємств забруднюють        річки"

Мешканці сіл Убині Кам’янко-Бузького району, а також – сіл Тарава і П’яновичі Самбірського району скаржаться, що відходи підприємств, розташованих у цих

населених пунктах, забруднюють навколишнє середовище. Журналістам телеканалу ZIK вони поскаржилися, що потерпають від відходів, котрі підприємства скидають у місцеві річки.Зокрема, у селі Убині Кам’янко-Бузького району, за словами селян, цех для забою курей, хоч і має очисні споруди, але відходи підприємства все-таки потрапляють у навколишнє середовище. Рідина спочатку тече у штучне озеро, а потім у місцеву річку Думну.«Яка очищена вода? Ви спробуйте засунути туди руку – то вам шкіра злізе. Сморід є, і то дуже великий», – нарікають мешканці села Убині. Представники ж цеху для забою курей заперечують, що вони хоч якось причетні до смороду.

        Схожа проблема і у мешканців сіл Тарава та П’яновичі Самбірського району. Раніше вони із задоволенням купалися у річці, що тече через їхнє село. Але зараз вода у ній загусла.«Там тече таке, як від стайні. Як гноївка там тече», – скаржиться мешканець села П’яновичі Йосип Садляк.

Місцеві мешканці підозрюють, що з води у річці чути сморід саме через Воютицький спиртзавод. Він, за їхніми словами, скидає у річку відходи від виробництва.

«Ми телефонували у Викоти і Воютичі. Нам сказали, що там стоків каналізації немає. Тільки йдуть із відстійників спиртзаводу», – розповів сільський голова сіл П’яновичі та Тарава Володимир Мотренко.[3]

       Учні нашої школи вирішили провести особисте дослідження річкової води у місцях зливу стоків Воютицького спиртзаводу та вище за течією.

                                                     Мал.8

Сумніви про відсутність очищення цих стоків у нас навіть не виникають .Це добре видно неозброєним оком –вода у місці зливу (її від спиртзаводу несе через село потічок) молочного кольору з якимись чудернацькими бульбашками (це добре видно на мал.9)

 

                                   Мал.9

2.2ДОСЛІДЖЕННЯ РІЧКОВОЇ ВОДИ

  Оскільки, у нас немає необхідних реактивів та приладів ,ми звернулися за допомогою до Самбірського міськрайонного відділення лабораторних досліджень з проханням повести дослідження води р.Стрвяж за показниками епідеміологічної безпеки. Лист-звернення(дублікат) наведений у додатку 1.

2.3 ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕНЬ

Ось основні джерела забруднення річки ,які ми встановили в результаті дослідження:

1.Скиди стічних вод у поверхневі водойми без належної очистки. 
Це в першу чергу пов'язано з виходом з ладу очисних споруд, фізичним їх зношенням і відсутністю коштів на будівництво, ремонт та реконструкцію Вже не перший десяток років не вирішується проблема будівництва очисних споруд м. Самбора. В р.Стрвяж поступає щодобово 4750 м3 недостатньо очищених стоків.

Незважаючи на те, що багато підприємств Львівщини, які були колись основними забруднювачами довкілля, так і не відновили своєї роботи, поверхневі води (річки, озера, водоймища і т.д.) і надалі залишаються найбільш забрудненими елементами навколишнього середовища області. Це, насамперед, пов’язано з погіршенням технічного стану діючих очисних споруд, їх несвоєчасним ремонтом, відсутністю коштів на реконструкцією. Загалом по Україні Львівська область займає 9 місце за скидами недостатньо очищених і неочищених стоків у відкриті водойми. Якщо ж водні ресурси регіону будуть забруднювати з такою ж інтенсивність і самовпевненістю, то нас насправді очікують ті ж жахи, які ми спостерігаємо у футурологічних кінофільмах про катастрофи майбутнього.

Водночас найгострішою для області залишається проблема будівництва очисних споруд у Самборі, через фактичну відсутність яких у річку Стрв'яж ( впадає в Дністер, що є джерелом питної води півдня України та Молдови) щодоби потрапляє майже 4500 м³ недостатньо очищених стоків. Ще однією нагальною потребою є модернізація очисних споруд у Стрию,Турці з причини неефективної роботи яких забруднені води потрапляють до однойменної ріки. [3]

2.Великий вплив на гідрологічний режим Дністра і стан ґрунтових вод у прибережній зоні мають розробки шутру (гравію) та піску, і цей вплив часом буває дуже шкідливим. Безумовно, не викликає заперечень необхідність забезпечення потреб народного господарства в будівельних матеріалах, і така можливість існує за рахунок нагромадженого алювію, нанесеного водами річок з Карпат впродовж тисячоліть. В басейні Дністра дійсно є багатометрові відклади гравію, однак видобуток його треба вести цивілізованим способом з рекультивацією зруйнованих площ і без перетворення корита річки у транспортну магістраль для надпотужних вантажівок, як це, наприклад, зроблено нижче Старого Самбора на Львівщині. В останні роки зменшилися розробки піску і шутру в самому кориті, і це факт позитивний, але чи не відновляться вони під час очікуваного економічного підйому ? Проведення таких розробок має робитися тільки за спеціальним дозволом. 

3 Одна з найбільших проблем — сміття на берегах. Та не все сміття місцеве – що вода, що береги повні нанесених дерев і їхніх фрагментів, є розбухлі туші тварин-утоплеників. Сміття, принесене зливовими паводками з верхів’їв Дністра не за одну сотню кілометрів, змите з місць відпочинку, зі стихійних смітників по селах і містах.

     .Від 17 до 25 липня 2010 року за підтримки хмельницького міського головиСергія Мельника здійснено п’ятий похід постійної експедиції «Дністер». Хмельничани на веслах і під вітрилами подолали понад сімдесят кілометрів протитечії від затопленого Дністровським водосховищем селища Стара Ушицядо села Устя, де в річку вливається одна з найбільших її приток Смотрич.

 «Ми рідко бачили Дністер таким брудним, як на ділянці від Врублівців до Устя.А мандрували ж помежи берегами Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей і між Поділлям та Буковиною,— розповів керівник експедиції Олександр Босенко. – Тільки на клаптиках берега, де ми зупинялися на два останні нічліги, не менше тисячі пластикових пляшок, багато й скляних, пластмасовий посуд і тара, всілякі балончики з-під напоїв, мастил і косметики, туші сомів… Можна лише гадати, що ж там робиться на дні водосховища.Я думаю, що якби тут водилися дельфіни чи кити, то вони давно би викинулися на береги.Все це свідчить про відсутність державної або регіональної культури доглядуза прибережними зонами, а також про безкультур’я тих, хто живе чи, так би мовити, відпочиває».[4]

4.До забруднювачів річки також можна віднести і сільськогосподарську фірму "Агромарк", яка орендує місцеві поля.З дощовими водами у річку потрапляє значна кількість мінеральних добрив, гербіцидів та пестицидів.

.

ВИСНОВКИ

·       В результаті проведеної нами дослідницької роботи ми дізналися багато цікавого про р. Стрвяж та Дністер.

·       Ми дослідили стан річки ,виявили ,що вона зазнає негативного антропогенного впливу. В результаті цього погіршується якість  її води .Це  впливає на  організми-гідробіонти.

·       Риба,характерна для передгірних ділянок Дністра: головень, щука, окунь (дрібний), жерех, судак, стерлядь (дуже рідко), карась (особливо весною), сазан, верховодка (навесні велика кількість), лящ, сом, підуст, мирон усач (марена), миньок (налим).

·       Зі слів місцевих рибалок можна зробити висновок про те ,що екологічний стан річки за минулі два роки порівняно з останнім десятиліттям дещо покращився.Про це свідчить поява більшої кількості риби, річкових раків Трапляються навіть поодинокі вилови форелі.

·       Основними забруднювачами р. Стрвяж є комунальні підприємства Самбірського та Старосамбірського районів, сільськогосподарська фірма "Агромарк", Воютицький спиртзавод та місцеві жителі .

·       Учні нашої  школи прибрали сміття вздовж річки на території с.П'яновичі провели просвітницьку роботу серед місцевих жителів.

 ЗВЕРНЕННЯ ДО ЖИТЕЛІВ СІЛ ВОЮТИЧІ, П'ЯНОВИЧІ , БІСКОВИЧІ,      БАБИНА ТА ІН..

  Вода – основа життя. Людина за своє життя випиває 75 тон води.Вода регулює теплообмін з навколишнім середовищем, забезпечує циркуляцію поживних речовин і кисню, їх за­своєння клітинами організму і вироблення енергії, виводить шлаки з

організму. Для виведення з організму зайвого гра­ма солі необхідно випити 100 г води. Ось як описують ліка­рі зневоднення: втрата 1 % води викликає відчуття спраги, 2 % – виникає відчуття занепокоєння, втрачається апетит, знижується працездатність.При витраті води, що складає 10 % загальної маси в людини порушується зір, слух, спостерігається розлад психіки, при втраті 15-20 % відбуваються незворотні процеси в нервовій та серцево – судинній системах.

  За даними всесвітньої організації охорони здоров’я, майже 80 % захворювань на планеті пов’язані з споживанням неякісної питної води. Другою проблемою є забруднення води. На сьогоднішній день у водойми потрапляє така кількість забруднювачів, що стоїть проблема збереження гідросфери в цілому.  Підраховано, що з поверхні Землі лише за 1 хв. випаровується  близько 1 млрд. т. води та стільки ж випадає назад  у вигляді опадів.

Сьгодні р.Стрвяж піддається негативному впливу господарської діяльності людини.ЇЇ води забруднені , на її берегах можна побачити цілі кучугури

сміттєзвалищ, виробничими стоками забруднюють річку Воютицький спиртзавод комунальні підприємства Самбірського та Старосамбірського районів. Допомагають річці вмерти і самі жителі, для яких річка – резервуар для скидання всякого бруду та побутових відходів і навіть трупів тварин, що межує зі злочином. Просто не віриться, що такі підступні дії кояться стосовно річки. І все це роблять не чужинці ,а свої люди, дитинство багатьох з них безпосередньо пов’язане з річкою.Дивуєшся, як людині нинішньої доби все байдуже, не дивлячись нате, що річка віками їй служила і служить. За що ж такі непоправимі рани річці скоєно? Це по якому праву і за якими законами?! А чому б не згадати усім, хто вступає на берег річки чи в саму річку слів із пісні „Річка,  річка, річенька…віддам тобі душу і життя, щоб місяць відбивався у твоїй струї…”. Адже узбережжя річки і сама річка для більшості з нас – то спомин дитинства про росяну травичку, в якій на зорі не одне покоління свої ніженьки босі лікувало.

  Звертаємось до всіх, хто не байдужий до стану навколишнього середовища.

Навіть найкращі закони не можуть охороняти природу,якщо люди самі не захочуть виправити те, що накоїли.

·       Охороняйте озера, річки, джерела

·        Насаджуйте верби вздовж берегів р.Стрвяж;

·        Не викидайте у річку сміття;

·        Не викидайте у річку побутові відходи;

·       Розчищайте джерела.

·        Не ловіть рибу під час нересту;

·        Підгодовуйте узимку птахів.

Пам’ятайте! Води наші – гріхи наші, краплини води – краплини часу... Від стану води залежить наше здоров’я, життя.

Учні П'яновицької СЗШ І – ІІІ ст.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.    Ковальчук С.  Водні багатства Хмельниччини. –Кам – Под.: Абетка,2001. – 13 – 15 ст.

2.    Заповідні перлини Хмельниччини /  За заг. Ред.  Т. Л. Андрієнко. – вид. 2-е, виправл. Та доповн. – Кам – Под.: Видавництво ПП Мошинський В. С.., 2008. –194 с.

3.    Ковальчук С. І. Нові заповідні об’єкти .// Рідна природа. – 1994. – 46 – 47 с.